Jвіт поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі.
Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини «Гаї шумлять». Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка «горить-тремтить, як музика». Людина і природа гармонійні, бо їх настрої тісно переплітаються, змінюються від радісного очікування світлого суму. Ліричний герой, милуючись навколишньою красою, дивується своїй єдності з природою.
Майстерно зображуючи красу рідного краю, Павло Тичина висловлював свої патріотичні почуття, синівську любов до України
Слова можно сравнить с золотом,иногда некоторые слова могут очень порадовать человека (да это иносказательный смысл -_-) ветер можно не с чем не сравнить,ну если с вьюгой с ураганом) Дорогу можно сравнить с с путем в другое место (Да странное сравнение :) ) Книгу можно сравнить с пищей для ума,она нам дает много информации,еще ее можно сравнить с чем то очень ценным (ведь есть книги которые передают по поколению и хранят как зиницу ока) А зубную щетку можно сравнить с обычной щеткой,все щетки выполняют свою обязаность -что-то чистить
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
