Свобода. Незалежність. Воля… Бажаний стан, омріяні відчуття. Вперше дитина хоче бути незалежною, коли відпускає руку дорослого і урочисто проголошує: Я сам. Потім формується потреба мати власну точку зору, ще пізніше фінансову незалежність. Так відбувається становлення особистості. Держава теж живий організм, який проходить аналогічні стадії розвитку.
Бути свободним – це розуміти свободу. А потім діяти. Свобода – це здатність людини чинити у відповідності до власних бажань, інтересів, цілей на основі знання про об’єктивну дійсність. Свобода – це можливість вибору варіантів подій. Відсутність вибору дорівнює відсутності свободи.
Найбільшої свободи людина досягає, коли свобода є вибір самого себе, що по суті, покладає на саму особистість відповідальність за своє життя і за те, що відбувається в світі. Саме тому так важливе ставлення особистості, оцінки того, що відбувається навколо. Саме тому свобода є фундаментальною характеристикою людського життя. Медард Босс (фахівець з психології) вказує, що свобода це не те, що людям належить, це є те, ким (чим) ці люди є. Поняття свободи пов’язано з поняттями необхідності, залежності-незалежності, відповідальності. Людина – це не інструмент природи. Людина володіє свободою вибору і одноосібно несе відповідальність за те, що з нею відбувається. Люди вільні обирати будь-яке життя, а наші реалії (буття) – це ставлення до того, що відбувається. Тому мало говорити правильні речі, треба правильно діяти. «Я вільний» означає «Я відповідальний за власне буття» (Еріх Фромм). До речі, одно з версій походження слова свобода йде до давньоіндійських слів «svo» — свій и «poti» — хазяїн.
Тобто свобода не лише надає можливості для власного цілепокладання, але й потребує певної компенсації – брати на себе відповідальність за особисто прийняті рішення, враховувати можливість поразки, знати про ризики своїх дій.
Сучасна філософія розділяє дві іпостасі свободи – «свобода від» і «свобода заради».
Розуміння «бути свободним (вільним)» виникає набагато раніше, ніж саме поняття свободи. Навіть давній, як світ, Гомер розумів, що бути вільним – це значить жити на рідній землі і не перебувати під чиїмось володарюванням. У Гомера вільною вважається та людина, яка не відчуває будь-якого зовнішнього тиску і діє, виходячи власних бажань.
І якщо Гомер – це сиве минуле, то вже в сучасних умовах глобалізації саме проблема свободи людини стає наріжним каменем. Адже в саме за таких умов змінюється розуміння рівня і якості людського життя. Інститут Катона (США) оприлюднив першу доповідь, присвячену виміру Індексу людської свободи. В Індексі людської свободи вперше здійснена спроба оцінити окремі «свободи» (пере за технологізм). Індекс включає в себе 76 показників особистих, громадянських, економічних свобод, що відображаються сфери людської діяльності. Свобода має різні прояви – наприклад, свобода слова, свобода творчості, свобода совісті. Свобода присутня в численних суспільних відносинах.
