Мені здається, що людина — це не просто назва певної істоти. Це звання. І, як кожне звання, воно передбачає високу відповідальність. Злу і жорстоку людину ми називаємо нелюдяною. Щось страшне і жахливе ми називаємо нелюдським. Отже, такі риси не належать людині. Інколи це слово пишеться з великої літери — Людина. Мені здається це правильним. Людяність — це добро, це чесність, це турбота про інших, це здатність прийти на до Тільки такою може бути справжня людина.Людина робить добро, не чекаючи винагороди за це. Інколи вона навіть може постраждати через це. Пожежник, який рятує від вогню дитину, не думає про власну небезпеку. Він робить добро, його вчинок називається людяним, а сам він є Людиною.Інколи про сміливу, відповідальну, сильну і добру людину можна почути, що це “справжня людина”. Значить, боягузлива, підступна, зла людина є “несправжньою”. То чи можна назвати таку істоту взагалі людиною? Я вважаю, що ні.Звання людини покладає на нас велику відповідальність. І ми повинні відповідати цьому званню.
Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє життя надзвичайних відкриттів, але їх люблять і поважають родичі та знайомі, їх не забувають ті, кому вони подарували життя. Головна героїня роману Ліни Костенко саме така. Поетеса порушує проблему несправедливості світу, але розкриває образ Марусі Чурай, як противагу всій мерзоті, що панує серед людей. "Це - голос наш" Маруся - голос народу. Голос, що ллється із надрів душі. Іван Іскра каже про неї, що вона - голос України. Дівчина каже Грицю: Це ж цілий вік стоятиме між нами. А з чого ж, Грицю, пісню я складу?! Серце повинне бути чистим, а інакше пісня не поллється. До якого ж висновку ми дійшли? З давніх-давен Україна була знана своїми піснями. Наша нація щира, відкрита, а тому і пісні в нас мелодійні, лагідні, іноді болісні. "Це - душа." Красива душа в Марусі. Не терпить вона ні лестощів, ні нечесної праці. На різних духовних рівнях вони знаходяться з Грицем, не даремно ж дівчина каже: Чи він мені, чи я йому нерівня. Нерівня душ - це гірше, ніж майна!
Світ, в якому ми живемо, несправедливий і жорстокий, бо в ньому є місце для підступних та черствих людей. Але наша планета прекрасна, тому що ще живуть ті, хто здатні дарувати тепло і ласку тим, хто цього потребує. Маруся Чурай світила для України і для її синів, вона дару вала їм свої пісні, нічого не потребуючи натомість. Я вважаю, що люди здатні зігріти тих, хто ще почуває себе самотнім. А тому ще довгі роки над нашими домівками будуть лунати чиїсь добрі і лагідні пісні.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
