Марко Вовчок козачка, треба думка​

Деякі люди не знають, що таке добро, інші просто не хочуть знати. Люди вважають, що добро - до ншім обо що. Я вважаю, до ншім, не озночає робити добро, може цією до ми зробимо тільки гірше і непідозрюватимемо про це, але вважатимемо - це правильно... День під знаком доброти, чесно мені це здаеться - кумедним, невже цілий день робити добро? Це дійсно кумедно... Люди подумають, що ти занатто добрий і деякі можуть цим скористатися. Не усі люди можуть бути добрими і не всі люди ідеальні. Зізнатися чесно, у мене ніколи не було мого дня під знаком доброти. Мені здається, що я не дуже добре для цього підходжу. Одного разу я спитала у своого друга про це, а він відповів: "Одного разу в мене був день під знаком доброти. За день я нікого не образив, допоміг бабусі перейти дорогу, допомагав батькам по господарству, поприбирав у квартирі(хаті), сходив у магазин тощо. В цей день я ні з ким не вступав у конфлікт. Отже таким був мій день під знаком доброти."

Лушня був широкоплечий парнище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними вусами, з карими веселими очима... Вони так і говорили в його!.. Та, здається, на йому й шкура говорила, - такий балакучий. 
Пацюк собі худощавий, низький, мишастий, справжній Пацюк, такий і прудкий; говіркий, співучий - на селі перший співака. 
Матня одрізнявся од усього товариства й норовом, і околом. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний. Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз; ноги короткі та товсті, як стовпці. Не любив він ні балакати, ні співати, а любив на світі одну тільки горілку: дудлив її, як воду, й у тому покладав усю свою втіху. 
Були вони всі три панські й повиростали по панських дворах. Лушня був пана Совинського, а Пацюк та Матня - пана Польського, того самого, що й Чіпчин батько. 
Матня та Пацюк узяті в двір ще малими підлітками: перший - від плуга, другий - від овець. Гірко . їм було розставатись з батьком, матір'ю, братами, та сестрами, та товаришами, такими ж хлопцями, як і вони; тяжко кидати рідне дворище, де їм знаком! Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.