ответ: Хоча я і життєрадісна людина, але вже скоро закінчую школу, в якій провчився майже 11 років. Усі вони відклалися у моїй пам'яті. Я ніколи не думав про школу поганого - усі роки навчання були добрі, веселі, життєрадісні. В мене немає жодної краплі образи ні на кого, хоча і були деякі неприємні ситуації та суперечки. Я сумую за школою, бо вже не буде тих рідних однокласників, улюблених вчителів, які хоч і не завжди гарно ставилися до учнів, але завжди були чесні із ними. Я хочу ще раз пройти цей шлях, а не залишати його вже через декілька місяців. Хочу знову відчути усі ті емоції, які наповнювали мої легені кожний день, проведений в школі.
Сумую я лиш через одне - скоро вже закінчиться моя історія у школі, і нічого не можна буде вдіяти.
Объяснение:
Відповідь:
Я підкреслю, швидше буде.
Лайфхаки з української літератури
Search...
Introduction
Powered by GitBook
ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Пояснення:
