Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей!
Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари, не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе. Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя. Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, і тепер вже немає мені вороття.
Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою! Слово, коли ти живе, статися тілом пора. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра.
Мріє, колись ти літала орлом надо мною, — дай мені крила свої, хочу їх мати сама, хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє — дарма!
Людина народилась у тій країні,де живуть її батьки. З дитинства привчалася розмовляти на рідній мові,вчила традиції цієї країни. З часом почала розуміти,що це рідні краї,де завжди чекають. Я вважаю,що людина не повинна відмовлятися від того,до чого привчали її багато років. Знехтувати мовою,традиціями,звичаями це безглуздо і соромно. Ти повинен з гордістю прожити на тій землі,де тебе ростили,любили,піклувалися. І з гордістю померти,віддавши себе цій землі,тим самим подякувати їй за все корисне,що вона для тебе зробила.Может немного переделать.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
