Відповідь:
Ознаки романтичного пейзажу: наділення природних явищ людськими рисами (вітер виє, гуляє по полю); через природу передана дівоча краса («Стан високий, лист широкий, … викохав тонку, гнучку»), символізм в показі одинокості («Кругом ні билини. Одна, одна, як сирота»), пам'ять про трагічне кохання («Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі»), щасливий час кохання («З милим під вербою», «Защебече соловейко В лузі на калині»), гіркоти розлуки («Не щебече соловейко В лузі над водою», «Без милого сонце світить — Як ворог сміється», «Сохне вона, як квіточка»), таємничості («Що б там не кричало»), надії, світла в темряві («як стане Місяць серед неба»), несправдженого сподівання («серед степу Тупне кінь ногою», «До схід сонця, ранісінько, Щоб ніхто не бачив»), вірності («Плавай, плавай, лебедонько! По синьому морю»).
Джерело: http://8next.com/7ul_a_u2015/6493-7ul_a_u2015_10.html
Відповідь:
Для того, щоб зрозуміти чому гроші у пісні «Щедрик, щедрик, щедрівоч-ка» порівнюють із половою звренемося до словника, щоб зрозуміти, а що ж таке «полова». Полова – це відходи, які отримують при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що ви-користовується переважно як корм для тварин. Досить часто в українських приказках і прислівʼях згадка про полову поєднується з вітром, наприклад «Обмова - полова: вітер її рознесе, але й очі засипле». Так і гроші, як вода або як вітер, чи полова, що розноситься цим вітром – зникають невідомо куди і коли. Але не слід за ними сумувати, тому що головною цінністю у житті будь-якої людини, є не гроші і багатство, а здорова, любляча, друж-ня родина, здорові діти, кохана дружина чи чоловік, батьки.
Пояснення:
