Ть продовжити історію хлєстакова

Ліричний герой Ольжича не відразу постав як цілком сформована особистість. Як і кожна людина, він пройшов певні етапи свого духовного розвитку, своєї духовної еволюції. Водночас, простежуючи еволюцію характеру ліричного героя, ми простежуємо й еволюцію характеру самого поета, адже в образі ліричного героя поет втілює свій ідейно–естетичний ідеал, свою життєву позицію, свої осяяння, думки, переживання і розуміння життєвих процесів. Вже у найраніших віршах ліричний герой О.Ольжича досить чітко окреслився у своїх ідеалах. Понад усе герой любить свою батьківщину – Україну. Ліричний герой виражає впевненість, що Україна невмируща і що він на правильному шляху. Прикметною особливістю ранніх віршів О.Ольжича у зображенні ліричного героя є мотиви “очікування”. Ліричний герой відчуває, усвідомлює свою винятковість, відчуває, що в нього є якась таємна місія, яку він покликаний виконати, проте в нього ще немає чіткого усвідомлення свого призначення. В ліриці О.Ольжича 20-30-х рр. можна виокремити два періоди, які помітно відрізняються стильовими предметно- художніми відношеннями, – період “імпресіонізму” (цикли “Камінь”, “Кремінь”, “Бронза”

Тема: Пам’ятники міста Запоріжжя.
Запоріжжя - одне з найбільших міст України - засноване в серпні 1770 року, коли розпочалось будівництво Олександрівської фортеці. Запоріжжя - майже мегаполіс. За офіційною статистикою народу тут проживає близько 790 000. Хоча насправді мабуть трошки більше. Поступово місто розбудовується протягом XIX ст., але особливо швидкими темпами місто зростає в період індустріалізації 30-40 рр. XX ст. Саме в цей період будується Дніпрогес, багато заводів і фабрик, різко зростає чисельність жителів. Міські забудови досить серйозно розріджуються лініями електропередач, які тут є скрізь. Де б ви не були в місті з будь якої точки можна побачити дроти, які висять якщо не над головою, то трохи в стороні. Як на мене, то саме ці лінії електропередач і створюють в Запоріжжі вільний простір, якого так не хватає в інших містах.

Але всі ці проводи висять тут не просто так. Запоріжжя один з найбільших в Україні як постачальників так і споживачів електроенергії.

Найбільш епохальною подією в історії міста стало будівництво Дніпро ГЕС. В 1920 році була створена комісія ГОЗЛРО (Государственная комиссия по злектрификации России), згідно плану якої за 10-15 наступних років вся або майже вся Росія повинна бути електрифікована. Дніпро ГЕС стала найважливішим об'єктом цього плану електрифікації. Керуючись Ленінським лозунгом - "Коммунизм єсть советская власть плюс злектрификация всей страньї" - гідроелектростанція була споруджена за 5 років.

Заповідник о. Хортиця 

Паралельно з архітектурою і промисловістю Запоріжжя має і природний заповідник - всім відомий острів Хортиця овіяний легендами далекого минулого, оспіваний народом. Дивовижний краєвид та славна минувшина привертають увагу до нього тисяч туристів. Перебування людей на Хортиці прослідковується з доби палеоліту та мезоліту. З II століття нашої ери починається поступова колонізація Південного Подніпров'я ранньослов’янськими племенами. На острові зупинялись на відпочинок дружини київських князів. Найяскравіші сторінки історії Хортиці пов'язані із запорозьким козацтвом. Перше укріплення козаків побудовано на о. Мала Хортиця Дмитром Вишневецьким у 1556 році. Перебування козаків за дніпровими порогами сприяло заселенню родючих земель та пожвавленню тут господарської діяльності. Під час російсько-турецької війни 1736-1739 рр. на острові була побудована лінія земляних укріплень. Після скасування в 1775 році Катериною II Запорозької Січі, царський уряд роздавав землі козаків російським та українським поміщикам, німецьким колоністам, чиновниками, офіцерам у «рангові дачі». Серед власників був князь Г.Потьомкін, який згодом передав острів казні. Зараз на острові діє Державний заповідник «Хортиця».
Острів Хортиця найбільший острів на Дніпрі. Його довжина 12,5 км, ширина в найширшому місці -- 2,5 км. Хортиця -- національний заповідник і охороняється державою. До острова збудовано три моста. По двох з них крім автомобілів їздить і поїзд. Один з мостів за офіційною версією знаходиться в не дуже доброму стані і не дуже підходить для того, щоб по ньому ганяли автомобілі. Найбільш заворожуючи виглядає двох'ярусний міст Преображенського. По верхноьму ярусу їздить поїзд, а знизу дорога для машин.