Климко - сирота, жив з дядьком Кирилом. Почалася війна, і дядька вбило. Дім розбомбили німці, Климко став жити у ваговій комірчині на залізничній станції. Вони разом з другом Зульфатом міняють речі на їжу на вокзальному ринку. Тут вони зустрічають вчительку Наталю Миколаївну, яка хоче обміняти своє рожеве плаття на молоко для своєї малої дитини. Їй нема де жити, тому вони за її також у вагову. Климко чув, що за сіль можна виміняти багато продуктів, тому відправився у Славянськ, де солі можна брати стільки, скільки донесеш. Він ішов туди вісім днів, дуже замерз та зголоднів, виснажився. Солі він дійсно дістав, але додому її довезти не зміг.
