Читаючи Остапа Вишню, взагалі починаєш розуміти його, тобто всі його роздуми, монологи, думки і саме основне розумієш що в цієї талановитої людини є почуття гумору.
Один із його творів є "Моя Автобіографія". Прочитавши я побачила, певний силует, так мовити творчої людини, яка ще з маличку думала про величне своє майбутнє, про майбутнє великого письменника.
З дитинства Остап Вишня(Павло Губенко), був талановитою дитиною, розумною, яка шукала натхнення у кущах з коноплями, з картопльою, буряків. Якого шукали постійно батьки, сварили, а він просто хотів надихнутися чимось, і з самого дитинства він розумів що не проста його робота, не просте його призначення в цьому світі.
В цій усмішці, змальовуються моменти життя, а саме дитинства, оповідач постає перед нами допитливим, веселим, життєрадісним, кмітливим, самостійним, дитина яка хоче , прагне навчатися і пізнавати щось нове.
Так і виходить, Остап Вишня написав свою біографію, але з яким запалом, з метою, щоб читачеві було цікаво читати і легко, як він сам говорив людини потрібно "лікувати чудовим гумором, лікувати сміхом".
Объяснение:
Петро – Коханий Наталки, працьовитий, добрий, покірний, здатний на самопожертву, спокійний, витривалий, розсудливий, ніжний, захоплюється прекрасним, нерішучий, мова спокійна, лагідна, насичена пестливою лексикою.
Микола – Далекий родич Терпилихи, письменний, енергійний, здатний до боротьби, бадьорий, дотепний, життерадісний, весельчак, співун, оптиміст, винахідник, мова насичена дотепним народним гумором, прислів'ями, приказками.
Спільні риси – Сироти, бурлаки, цінують дружбу, розумні, волелюбні, працьовиті, співчутливі, чесні, відверті.
