Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
Панас Дем’янович( тато ) - селинин-хлібороб, який тяжко працює заради добробуту в сім’ї. Незважаючи на бідність підтримує сина у його прагненні до навчання. Це підтверджують цитати: " Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти - продав корівчину, а я пішов учитися..." і " - Сніг не сніг, а вчитися треба. Підемо, Михайле, до школи, - він узяв мене на руки, вгорнув полами киреї, а на голову надів заячу шапку". На мою думку,батько хлопчика хороша людина, бо незваючи на сніг і на коментарі людей ніс Михайлика на руках до школи, щоб син міг вчитися.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
