Якось одного разу знайшов Андрій поранене пташеня. Поряд проходив Петрик, побачив бідне і говорить:
—Привіт, Андріє! Що сталося з цією пташкою?
Той відповідає:
—Привіт! Я йшов додому зі школи і побачив його.
—Йдемо до мене, моя мама працює ветеринаром.
Усмішка одразу з'явилася на лиці Андрія і той сказав:
—Добре, йдемо!
Прийшовши, хлопці покликали маму Петрика і та почала оглядати його, а потім сказала:
—Зламана ніжка! Зараз я накладу бинт і воно поживе з нами.
Після цих слів вона наклала жгут і пташенятові покращало. Підстрибуючи обидва хлопці пішли по домівкам.
Так і закінчився день Андрія-героя і Петрика-рятівника.
