На місці Устини я поводилася б майже так само, як і вона сама. Кріпаки, за думкою панів, а у цій ситуації - панночки-інститутки, не мають права протестувати через погане ставлення до них, а також розмовляти та робити все те, що роблять вони. Щоб не мати до себе поганого ставлення від панів, я робила б усе досконало, мабуть, тоді вони не будуть мати підстав обурюватися та кричати через виконання праці, по їх думці, недосконало. Якщо ж справедливості нема, я б не опускала руки та не плакала, а змирилася із несправедливістю життя кріпаків.
Объяснение:
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
