Дати характеристику твору “Всякому місту — звичай і права”

Єлисаветградський театр у якому 27 жовтня 1882 р. відбулась перша вистава «товариства українських артистів під орудою м. л. кропивницького»[1]. нині кіровоградський український музично-драматичний театр троїцький народний будинок у якому з 1907 року діяв перший український стаціонарний театр. нині — київський театр оперети театр корифеїв — перший професійний український театр. його було відкрито 1882 року в єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. засновником театру був марко лукич кропивницький, що володів усіма театральними професіями. після нього найдіяльнішим був микола карпович садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. із театром корифеїв також пов'язані імена марії заньковецької, панаса саксаганського. стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.

Сочинение про «Весну»

Больше других времен года я люблю весну. И это не удивительно. Весна дарит мне чувство радости, грядущих перемен, особое весеннее настроение.

Первые лучи весеннего солнца говорят, что долгая и трудная зима, не будет больше трескучих морозов, метелей и снежных заносов, настало новое удивительное и радостное время. Дыхание весны ощущается во всем. Она пробуждает еще спящую природу к новой жизни. Греет солнце, тает снег, звенит капель, бегут быстрые ручьи. Все вокруг ликует и поет, радуясь приходу весны. Особенно люблю я слушать хор весенней капели. Это поразительная и не сравнимая ни с чем музыка, созданная природой, уставшей от долгой зимы.