БУДЬ ЛАСКА ДО ІТЬ !! Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Доведіть, що всі ці речення зі з'ясувальними підрядними частинами. Усно поставте питання від пояснюваного слова головної частини до підрядної частини. 1. Мені здавалося що я тут відкрив для себе Україну (Р. Федорів). 2. Фран- цузький математик Лаплас говорив що винайдення логарифмів продовжило киття обчислювачів (3 посібника). 3. Люблю як гнуться осокори на віт- ах і пружно випрямляють свої широкі зелені плечі (І. Цюпа).

У кожного грамотного людини є своя бібліотека. Сюди входять книги, що належать йому. У кого-то бібліотека велика і серйозна, у кого-то книг мало. Наприклад, велика бібліотека у мого дідуся. У нього на полицях стоїть багато спеціальної технічної літератури. Зазвичай я користуюся книгами своїх батьків. Серед них багато художньої літератури, класики, яка потрібна в школі. Але у мене теж є своя власна бібліотека, правда, невелика. Вона стоїть в окремій шафі. Вона складається з тих книг, які мені дарують на свята. Більшість цих книжок - історичні романи, романи - «фентезі», а ще історичні енциклопедії з картинками. Я люблю читати про пригоди людей в далекі історичні епохи, а ще про реально існуючих персонажів історії. Мої друзі і родичі всі знають про моє захоплення і намагаються дарувати мені книги саме такого плану. Щоправда, в мою колекцію «затесалося» ще кілька книг по навчанню, пара детективів і «жахів» Стівена Кінга. А ще два шикарних товстих томи Достоєвського. Його мені подарувала бабуся. Ці два томи я поки все не прочитав. А ось решта книги в моїй бібліотеці - прочитані. З того, яка у людини бібліотека, можна судити про його особистості. Якщо це суцільно «бандитські» трилери, погані «ужастики» і еротичні романчики, значить, і інтереси у людини відповідні. А ось маленька бібліотека ще не означає, що людина не читає книг. Адже деякі читають електронні книги, а інші беруть книги в бібліотеці, щоб не витрачати на це зайвих коштів .

Климко - сирота, жив з дядьком Кирилом. Почалася війна, і дядька вбило. Дім розбомбили німці, Климко став жити у ваговій комірчині на залізничній станції. Вони разом з другом Зульфатом міняють речі на їжу на вокзальному ринку. Тут вони зустрічають вчительку Наталю Миколаївну, яка хоче обміняти своє рожеве плаття на молоко для своєї малої дитини. Їй  нема де жити, тому вони за її також у вагову. Климко чув, що за сіль можна виміняти багато продуктів, тому відправився у Славянськ, де солі можна брати стільки, скільки донесеш. Він ішов туди вісім днів, дуже замерз та зголоднів, виснажився. Солі він дійсно дістав, але додому її довезти не зміг.