ДО ІТЬ НАПИШІТЬ ТВІР НА ОДНУ ІЗ ТЕМ

,,Мені подобається Князівна з драми-казки ,,Микита Кожум'яка" і я б хотіла нею зіграти на сцені.Подобається вона мені тим,що вона, незважаючи на свій високий сан, на те, що вона є не простою людиною, а поважною княгинею, має такі самі людські почуття, як і прості люди. Вона дуже любить свою єдину доньку. Але прийшло нещастя - її хоче забрати Змій. В княгині болить серце за свою дитину, вона роздумує
                                       Ах, я так серцем не боліла, 
                                        Коли орда в степах кипіла, 
                                           І князь з мечем і на коні 
                                        Літав орлом між ворогами...
Дитина для неї - понад усе. Вона переймається тим, що мусить сама віддати доньку змієві, що нічим не може заради цій біді. Груди у неї горять вогнем, звістку від Змія княгиня прирівнює до келиха з отрутою.
Як бачимо, в драмі княгиня - звичайна проста жінка, яка самовіддано, понад усе любить свою дитину і готова на все, заради ння. В цій казці в образі княгині автор зобразив всіх матерів, для яких життя і щастя своїх дітей завжди є на першому місці.

ответ от Мадары Учихи:

Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім — Основ'яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі.  

У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана.  

У 1804 р. він став послушником монастиря, а наступного року повернувся на військову службу.  

У 1806 р. майбутній письменник подав у відставку, оселився в Харкові, став комісаром у народному ополченні.  

У 1812 р. він працював директором Харківського театру, заснував Інститут шляхетних дівчат, згодом організував, відредагував і опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Харьковский Демокрит» і «Украинский вестник». Збирав кошти на відкриття Харківської публічної бібліотеки.  

Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту.  

З 1827 р. почав писати прозу і драматургію.  

Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р.  

У 1837р. вийшла друга книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».  

У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника.  

Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.  

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами: це комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Шельменко — волостной писарь»; літературно-публіцистичні статті «Супліка до пана іздателя», «Лист до видавців «Русского вестника»; історико-художній нарис «Головатый»; фейлетон «Письма Фалалея Повинухина»; жартівливі вірші «Шпигачки»; романи «Панхалявский», «Жизнь и похождения Петра Степанова, сына Столбикова», повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «Конотопська відьма», «Маруся», оповідання «Салдацький патрет», «Купований розум», «Пархімове снідання», «Перекотиполе», «Малоросійська биль» та інші. Його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів, щоправда не всі вони мають однакову художню вартість.