Написати твір на тему лицарство наших предків

“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради Проблематика “Джури козака Швайки” Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. Художній час і простір – Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Композиція «Джури козака Швайки» Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» Частина 2 «На козацьких островах» 1) На кам’яному острові 2) Це був Тишкевич! 3) Самі на острові 4) Тишкевич 5) Допит 6) Гонитва 7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу 9) Пастух Рашит 10) В гостях у Вирвизуба 11) Пригоди Дурної Сили 12) Хто ж вивідник? 13) Ворожбит Грицик 14) Суд у плавнях 15) Козацькі розмови Головні герої «Джури козака Швайки» Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила, дід ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі «Джури козака Швайки»: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.

Объяснение:

Свою повість «За сестрою» А. Чайковський написав у 1907 році. Цей твір одразу ж здобув популярність у читачів. Події повісті відбуваються у часи середньовіччя, коли татарські і турецькі загарбники руйнували міста і села, забирали в полон і вбивали людей, у часи, коли мужні козацькі воїни виборювали свободу для своїх співвітчизників і рідної землі. Повість «За сестрою» - це не просто твір на історичну тему, це твір про мужність і вірність, про мандри і пригоди.Головний герой повісті «За сестрою» - підліток Павлусь, на долю якого випало багато незвичайних пригод. Хлопчик жив з матір’ю, сестрою Ганнусею і дідусем у невеличкому сел вка. Але трапилося так, що одного дня життя Павлуся перевернулося: хлопець втратив маму та дідуся, а сестру Ганнусю вороги забрали в полон. Щоб її врятувати, йому довелося відправитися в небезпечні далекі мандри.Павлусь бажав довести собі та іншим, що він – гідний нащадок вірних захисників України – запорізьких козаків. Тому хлопчик залишив батька та старшого брата, залишив козаків і відправився визволяти сестру. На шляху до Криму у Павлуся було багато перешкод, але він не здався, адже був славетного козацького роду.Павлуся змушували тяжко працювати, карали, навіть продавали, але всі випробування долі він переніс з гідністю і честю, та ще й іншим допомагав у скруті. Саме таким сміливцям, як Павлусь, частіше усього посміхається вдача. Хлопчик досяг того, до чого так довго прагнув: Девлет-гірей відпустив із неволі сміливого юного козака разом із сестрою. Він навіть дав їм охоронну грамоту, завдяки якій їх не мали права чіпати татари і турки. Хочеться сподіватися, що в майбутньому з Павлуся вийшов гарний козацький ватажок.«Я поклав собі за ціль мого життя, – переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався», – писав А. Чайковський про свої літературні надбання. Немає ніякого сумніву в тому, що це письменникові вдалося в повній мірі, адже повість «За сестрою» та інші його твори – цікаві та захоплюючі оповіді про славне історичне минуле України. А головна думка, яку утверджував у них А. Чайковський – це необхідність бути добрим, чесним і мужнім, любити своїх рідних, свій край і Батьківщину.