Це був морозний ранок. Сніг іскрився на сонці. Дерева і кущі були немов вкриті білою ковдрою. Я і Маринка вийшли на подвір'я і побачили, що багато горобців, голубів та інших пташок бігають, шукають щоь поїсти. Ми здогадалися, що треба робити і вирішили зробити годівничку для наших менших друзів. Я попросила тата зробити годівничку, а Маринка пішла за хлібом та зерном. Ми повісили годівничку на старому дубі, насипали туди корму. Незабаром сюди злетілось багато пташок. Кого тільки тут не було! Ми гали, як синиці, горобці та снігурі ласували кормом. Через декілька хвилин до нас прийшли на ші друзі - Мишко, Налталка і Оленка. Вони теж принесли ласощі для пташок. Тепер кожного року ми пригощаємо пташок, щоб вони гарно пережили зиму!
1. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка-Павлусем звали. 2.Було,власними руками годує,а він, телепень,тільки глита та,як той пуцьвіріньок знов рот роззявляє. 3.Так його вигнало та розперло,такий став гладкий та опецькуватий. 4.Раз вночі розвередувався та й кричить "Меду та й меду". 5.За матір`ю і батько ноги простяг,а Павлусь і не схаменувся,як зостався сиротою. 6.Тільки йому і роботи,що цілісінький день їсть та спить. 7."Як Бог дасть,то й у вікно кине,Не піду" 8.Щаслива нитка до смерті не ввірвалась Павлусеві.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
