Лукаша:
Лукаш - дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.
Бо він уперше тута. Він здалека,
не з сих лісів, а з тих борів соснових,
де наша баба любить зимувати;
осиротів він з матір'ю-вдовою,
то дядько Лев прийняв обох до себе...
Лукаш грає веснянки. Мавка, слухаючи, мимоволі озивається тихесенько на голос мелодії
Мавки:
З-за стовбура старої розщепленої верби, півусохлої, виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах.
Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік, Мавка кидається і хапає його за руку.
Що ж, ти зовсім така,
як дівчина... ба ні, хутчій як панна,
бо й руки білі, і сама тоненька,
і якось так убрана не по-наськи...
А чом же в тебе очі не зелені?
Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга, аж до сліз; Лукаш, завваживши те, перестає грати.
Лісовика:
Який-бо ти, дідусю, став суворий!
Се ти мене отак держати будеш,
як Водяник Русалку?
Лева:
Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої
повстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика
кошіль (торба) на широкому ремені.
Призначення.Як зрозуміти що, воно моє?Хтось знає точно чого йому треба, а хтось ні?Як знайти, той, свій шлях?
По-перше, це можливість займатися тим, до чого лежить душа.
Знання призначення допомагає приймати правильні рішення. У кожного з нас є джерело внутрішньої мудрості - наш внутрішній компас. Визначаючи своє призначення, ми одночасно відкриваємо доступ до цього джерела.
Щасливий той, хто вміє жити, орієнтуючись не на якісь зовнішні очікування і стереотипи, а на свій внутрішній стандарт. Це може бути внутрішнє відчуття гармонії, задоволеності, спокою, відчуття себе частиною чогось більшого. Наприклад, в мені це почуття живе у вигляді відчуття мільйона можливостей, гри, творчості! Коли те, що ви робите в житті, погоджено з вашим призначенням, ви знаєте, що перебуваєте в гармонії з собою і світом, який вас оточує.
Тим не менш, все, що вам потрібно знати - це те, що воно вже у вас і чекає, коли ви його відкриєте!
