В цьому творі був лише один герой який на мою думку був сильно, але злий. Це князь. Коли пустельник помирав він попереджав дракона, що він є приводом звинувачування всіх проблем які можуть бути. Це показує який був жорстокий світ. Те що дракон погодився на смерть було добровільно, але ця смерть принесла щастя тільки Настасії та її чоловікові. Князь після того що він зробив поплатився і залишився один. Навіть коли відважний лицар, який вбивав людей на полі битви не зміг вбити цього благородного дракона,бо у нього є душа. Те співчуття якого не вистачило князеві. Це в котрий раз підтверджує його реакція після того як князь розповів йому цю історію. В цьому творі добро і зло нарівних, тому,що на мою думку не можна сказати,що у цьому творі було багато позитивних моментів і навпаки.
Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини — глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні поганою, ні хорошою, але багатьом здається незвичайною. І чомусь декого це ображає. "Який дивак! Яка дивачка!", — чутно навкруги. І, на жаль, майже ніхто не подумає хоч трішки глибше пізнати цих людей. Природно, той, хто не живе у повній мірі цього слова у звичному для інших світі, компенсує це замкненням у власному, життя в якому йде за особливими законами. І добре, якщо це небезпечні закони. Небезпечні для суспільства і для людини, що їх створила.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
