Укажіть образ твору який уособлює « наша мова»

В русской литературе XIX века образы Евгения Онегина и Печорина стали символами эпохи. В них соединились типические черты представителей дворянского сословия с выдающимися личными качествами, глубоким интеллектом и силой характера, которым, увы, не нашлось применения в условиях глубокого нравственного кризиса, ставшего главной приметой времени в 30-е – 40-е годы. Непонятые в своем кругу, лишние, они понапрасну растратили свои силы, так и не сумев преодолеть нравственную глухоту современников и мелочность общественного мнения, считавшегося главным мерилом человеческих ценностей в высшем свете. При всей похожести, Онегин и Печорин наделены яркими индивидуальными чертами, благодаря которым интерес к этим литературным героям проявляют и современные читатели.

На початку твору Толя постає вихованим та охайним хлопцем. Трохи боязким, але ввічливим. Боявся батьків і намагався їх слухати. Йому навіть спершу трохи починаєш співчувати. Але згодом розкривається темна сторона хлопця.

Насправді Толя підступний, брехливий, забуває про друзів. Перший раз зрадив Федька, коли не подав руку до своєму рятівникові, а відразу побіг геть, як тільки–но дістався берега. Другий раз він обмовив Федька, хоч чудово знав, що хлопець буде несправедливо покараний. Третій раз зрадив вже пам’ять друга.

Оповідання «Федько-халамидник» дуже сумне. І у трагічності подій є чимала вина Толика.