План к баладе схід і захід на укр языке.
не с инета

В Євангелії від Матвія: «Різдво Ісуса Христа сталося так. Скоро Його матір Марію заручено Йосипові, перш ніж вони зійшлися, постежено, що вона мала в утробі від святого Духа. Йосип же, чоловік її, будучи праведний, і не бажаючи ославити її, хотів був потай відпустити її. Та як він про це думав, аж ось явивсь йому вві сні ангел Господній, глаголючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся взяти до себе Марію, жінку твою, бо що в ній зачалось, те від святого Духа. І вродить вона сина, і даси йому ім’я Ісус, бо він людей своїх од гріхів їх»У поемі Т.Шевченка стосунки поміж Йосипом та Марією зовсім інші.Йосип – добрий господар, він уже літнього віку, він опікає з дитячих літ родичку Марію, котра у нього була за наймичку. Марія ставилася до Йосипа як до батька («йому я стану за дитину. Плечми моїми молодими його старії підопру!»). Та коли «гость лукавий» збаламутив життя юної Марії (не вона йому віддалася, то він її «догнав у ярочку»), Йосип пропонує своїй наймичці пошлюбитись, аби люди, дізнавшись про вагітність, не закидали камінням. Отже, Йосип чинить благородно й рятує Марію від ганьби. Думаю, що в цьому різниця.

при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.

анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».

епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.

міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.