твір на тему: " У чому полягає справжня любов до Батьківщини"(за творами Т. Шевченка, Лесі Українки та В. Сосюри) за орієнтовним планом План 1. Вступ. (Що таке любов до Батьківщини і в чому вона проявляється? (2-3 речення) 2. Тема патріотизму, любові до Батьківщини у творах Шевченка, Лесі Українки та В. Сосюри. ( По 2-3 речення про кожного). 3. Висновок. Чого навчають мене патріотичні вірші ? (2-3 речення)

 почуття викликала в мене поезія "Писанка" І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них - пам'ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця "Писанка", то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що це я сама перед святим Великоднем стежу, як Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках Із цибулинним золотим узваром. І вже не прості писанки лежать перед моїми очима, а "ясні сонця", схожі на "дивовижний світ". Таким він може бути тільки в дитинстві, коли все здається чарівним: ...буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. Може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового циклу життя, його "дитинство". Тож дитинство і писанка, мені здається, дуже близькі між собою своєю духовністю. Тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз. Але мене найбільше вразив образ матері, яка дала життя поетові. З її рук у "Писанці" виходять народжені її талантом "згустки сонця". І раптом я зрозуміла: мати - це початок усього на землі. Вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. Тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії Ігор Калинець. Мені назавжди закарбується у пам'яті казковий символ: "ясні сонця" - писанки у натруджених маминих долонях.

Багато поетів оспівують квіти у своїх віршах. Дехто використовує їх в якості символічних образів кохання, краси, дівчини, весни тощо.
Є навіть вірші із самою назвою "Весняні квіти". Так свої поетичні твори назвали щонайменше три автори.
Олена Пчілка (справжнє ім'я - Ольга Косач) згадує у своєму вірші проліски, травку, кульбабу, фіалки.
Віктор Левчишин видав своє творіння з аналогічною назвою у 1992 році. Він пише про бузок та конвалії.
Найсвіжішою є лірика Олексія Благослова. У 2015 році він також написав вірш під назвою "Весняні квіти". Мова у ньому йде про перших вісників весни - проліски, або підсніжники.
Як бачимо, поети-початківці та вже відомі майстри однаково сильно люблять квіти, особливо, навесні.