Людина без соціального спілкування не може нормально жити і розвиватися. Тому нам потрібне спілкування з іншими людьми. Протягом усього життя ми починаємо наповнювати його різними особистостями, які так чи інакше визначають нашу долю.
Одні люди несуть тільки позитивний вплив. Вони роблять наше життя кращим, наповнюючи його корисними знаннями і яскравими емоціями. Деякі особистості, несуть протилежний вплив. Вони можуть енергетично пригнічувати, тим самим роблячи світ близьких людей тьмяним і безрадісним.
Турбота про себе
Кожна людина повинна розуміти, що краще віддавати перевагу якості, а не кількості. Не варто гнатися за тим, щоб мати багато друзів і знайомих. Піклуючись про благополуччя свого життя, потрібно вибірково підходити до цього питання.
Психологи радять час від часу проводити аналіз того, з ким ми спілкуємося. Наприклад, можна намалювати на листку паперу дві колонки. У першій потрібно написати усіх людей, які вас надихають, в другій - всіх, хто вас пригнічує. Повірте, у другій колонці будуть присутні імена тих, хто так чи інакше несе негативний вплив на ваше життя. Це не означає, що потрібно повністю викреслити цих особистостей з життя. Просто постарайтеся мінімізувати своє спілкування з ними.
ема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко. Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі. Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій. Художні «Тиша морська» • повторення: «ледве-ледве»; • риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом по епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»; • метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце». Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця «країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.
Объяснение:
