Закрутивши чорні уси,
За ухо чуприну,
Підняв шапку...
Від його постаті віє силою та рішучістю. Цей кремезний чолов’яга не лякається ні хвиль, «як ті гори», за якими не видно «ні землі, ні неба», ні очікуваного бою з турками.
Художні засоби :
метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;
епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;
порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;
