Відьомсько-чортівський бенкет відбувається у: Хотинській фортеці
на полі битви
Підгорецькому замку
Кам'янці-Подільському
!Зірка мензатюк,таємниця козацької шаблі

До Костенко   Ліно Василівно, я захоплююсь вами як письменницею та поетесою. Ви вносите в життя українського народу невтомну жагу до життя, ваші твори для нас орієнтир майбутнього. Читаючи ваші поезії, особисто в мене, захоплює дух. Вони, немов стріли, вражають в саме серце і залишають відбиток любові. Водночас такі теплі та чуттєві, сильні та живі, голосні та печальн вам вам за те, що ви є, за те що ви українка і ми український народ повинні пишатися тим, що маємо за честь бути вашими співвітчизниками. Я теж пишу вірші і саме ви та ваші поезії мене надихають. Поетична збірка "Річка Геракліта" - шедевральна! Гортаючи її сторінки, в мене нагортаються сльози... Її глибина чарує...Чи можемо ми очікувати найближчим часом появу нової збірки? 
Скільки всього хочеться сказати, скільки запитати, але "несказане лишилось несказанним...". Дуже хочу, щоб ви прочитали цей невеличкий лист палкої шанувальниці. Ви, мабуть прочитаєте і забудете, бо у вас таких "монологів" - мільйони, а мені все одно приємно. Мрію про зустріч з вами...

Назва: "Та, ой, як крикнув же козак Сірко"

  Автор: народ

  Жанр: пісня (історична)

  Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.

  Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.

                                              Худ. засоби:

  Звертання: хлопці-молодці,

  Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)

  Метафора: військо на конях в степу виграває.

  Уособлення:  туман поле покриває, місяць зіходжає. 

  Зменшено-пестливі слова: козаченьки, коник, сонечко.

  Анафора: та, ой...; та ми думали...

  Образи: Сірко, козаки-воїни.