Характеристика Славка Беркути .
Славко Беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер.
Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин
Вік:
,Учень 7–8 класу ,
Місце проживання:
Місто Львів ,Стосунки з батьками :
Добрі, довірливі, співчутливі,
Ставлення до друзів:
Товариський .
Улюблене заняття:
Фехтування, спелеологія
Стосунки з природою:
Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Вчинки:
Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
Риси характеру:
Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
Ставлення автора:
Захоплення від вміння самореалізовуватися.
Объяснение:
Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть.
Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю свого народу.
Своєю ідеєю поема “Давня казка” звернена і до сучасної дійсності, коли наша Україна, ставши на шлях незалежності, долає численні політичні, економічні й соціальні труднощі. Справжній поет не має права стояти осторонь цих негараздів, доки його народ буде виборювати щасливе життя для рідної землі.
