Гречка і просо звертаються до

Кобзарем ми називаэмо Т. Г. Шевченка, бо кожний свiй вiрш i поему,вiн присвячував украi'нському народу.З любов'ю i нiжнiстю вiн оспiвував матiр i пророкував свiтле майбутнэ нашiй Украi'нi:
I на оновленiй землi,
Врага не буде,супостата,
А буде син,i буде мати
I будуть люди,на землi.
Ось тому "Кобзар" нашого Тараса став важливою книгою для багатьох украi'нцiв,а його вiршiвишитi на рушниках.
Я часто перечитую твори палкого поета-патрiота...
Найбiльше з його творiв ,менi подобаэться вiрш (на вибiр)Реве та стогне Днiпр широкий.Це спогади ,що грiли серце крiпака.Якi прекраснi кольори зображуэ Т. Григорович,коли говорить про рiднiмiсця.
В цьому вiршi купа захоплюючих емоцiй!

Відповідь:

-          Доброго дня, Андрійко! А що це в тебе в руках?

-          Планшет. Я скинув на нього всі наші підручники і тепер можу ходити до школи майже з порожнім портфелем.

-          Це дуже зручно.

-          Так. А як ти вважаєш, чи зможуть електронні носії повністю витіснити друковану книгу із нашого життя?

-          Я вірю у вічність друкованої книги.  Щось у ній є особливе. Проте я не відмовляюсь від рідерів на планшеті чи телефоні, адже це, безперечно, зручніше.

-          Я також вважаю, що в друкованій книзі є своя таємничість. Гортаючи сторінки, людина отримує якесь особливе задоволення. Тому електронні носії ніколи не знищать книги. Лише, можливо, дуже сильно потіснять.