Дружба - це невід'ємна частина життя кожної людини. Мабуть, не існує людини, яка не мала би друзів. Дружба дуже допомагає в житті кожному, скільки б друзів в тебе не було. Але який сенс треба вміщувати в поняття "справжній друг"? Яким повинна бути така людина?
Я вважаю, що справжній друг повинен обов'язково бути розуміючим, розуміти та відчувати тебе без слів. У складній ситуації друг завжди підтримає тебе, а у конфлікті стане на твій бік, навіть якщо всі навколо будуть проти. Також друг повинен бути не жадібним, відкритим тобі.
Справжній друг - це та людина, якій ти можеш довірити свою найбільшу таємницю та будеш впевнений, що про це не дізнається абсолютно ніхто. Якщо в тебе з'явиться проблема, справжній друг відкладе всі свої справи та зробить все, щоб до тебе ії вирішити. Навіть якщо ви з другом поконфліктуєте, скоро ви помиритесь, бо друзі не зможуть довго обходитись одне без одного. Не важливо, скільки років людини, у будь-якому віці вона може стати для тебе справжнім другом, який завжди порадить та підкаже, як правильно поступити в тому чи іншому випадку, до тобі знайти вихід з погано склавшоїся ситуації тощо.
Друг - це людина, яка завжди зможе підтримати розмову, має багато спільних тем з тобою. Якщо хтось захоче тебе образити, друг завжди захистить тебе, навіть якщо цим нашкодить сам собі. З друзями багато людей мають спільні хоббі, спільні інтереси, ходять разом на спортивні секції, танці тощо. Справжні друзі не повинні бачитися кожного дня, бо вони усе рівно, навіть на великій відстані залишаються справжніми друзями, які ніколи не зрадять та не виміняють тебе ні на кого іншого.
На мою думку, без дружби не можливе життя людини, але справжній друг повинен бути справді надійним, розуміючим, добрим, мудрим та терплячим, на якого завжди можна покластися.
Объяснение:
“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради Проблематика “Джури козака Швайки” Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. Художній час і простір – Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Композиція «Джури козака Швайки» Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: Частина 1 «Втеча з рідного дому» Частина 2 «На козацьких островах» Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» Частина 2 «На козацьких островах» 1) На кам’яному острові 2) Це був Тишкевич! 3) Самі на острові 4) Тишкевич 5) Допит 6) Гонитва 7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу 9) Пастух Рашит 10) В гостях у Вирвизуба 11) Пригоди Дурної Сили 12) Хто ж вивідник? 13) Ворожбит Грицик 14) Суд у плавнях 15) Козацькі розмови Головні герої «Джури козака Швайки» Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина; Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила, дід ворожбит Кудьма; козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі «Джури козака Швайки»: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Объяснение:
