Аналіз поезії "обнови" римарук

Козаччина — одна з героїчних і найславетніших сторінок багатовікової української історії. Понад двісті років — з середини XVI сг. і до останньої чверті XVIII сг. — козацтво було рушійною силою поступу України, вкарбувало слід у її визвольні змагання, оборону від зовнішніх ворогів, розбудову держави, культурний прогрес. Українське козацтво, як вільне військово-промислове об’єднання сформувалося з усіх станів в тогочасного суспільства, насамперед селянства, на права і свободу якого посягала польська шляхта, тому увібрало в себе волелюбні риси українського національного характеру. Утворивши свою козацьку хрисгиянську республіку на низу Дніпра, за порогами, козаки вважали основним своїм завданням боротьбу з турецько-татарської агресією, а згодом, з кінця XVI сг., починаються козацьке селянські повстання і тривалі війни проти польсько-шляхетського панування на Україні, що завершилися народно-визвольною війною 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького і приєднанням України до Росії.

    Козаччина була знищена російським царизмом після завоювання Криму й колонізації півдня України. Слава про її звитяжні діла залишилася жити в пам’яті поколінь. Героїчний епос — думи та історичні пісні — зберіг і опоетизував кращі віхи історії козацтва, уславив його численних ватажків, дав оцінку його патріотичних настроїв, бойових виправ, високих моральних якостей, колоритних буднів. Все, що було кращим і світлим і українському народі, асоціювалося з образами козака і Запорозької Січі. В народній пам’яті козак став символом України, її волі, краси, буйної степової вдачі

    Козак — це національний герой, що представляє українську ментальність, українську душу, українське слово. Глибинно цей образ ще не простежений до кінця, не збагнуто всю його велич і повноту. В основі своїй — він ідеальний. Проте, на відміну від закутого в лати і статично­го західноєвропейського лицаря, він рухливий, життєрадісний, дотепний, сповнений гумором і веселощами. Козак умів боро­тися, готовий був умерти за обрану справу, зате умів і радіти життю, віддавав козацьким звичаям і веселощам частину свого неспокійного розгойданого буття.

Ели выжила...

Друзья важны в жизни каждого человека. это самые близкие люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. я рад, что в моей жизни тоже есть друзья.нельзя просто выбрать человека себе в друзья. с одними сближаешься постепенно, потому что они рядом, например, в школе или во дворе. с другими знакомишься там, где проявляются общие интересы, например, в кружках или в спортивных секциях. и каждый раз однажды понимаешь, что этот человек стал тебе особенно близок и дорог, и что с ним хочется говорить на разные темы или даже просто быть рядом.здорово видеть своих друзей каждый день. но даже если этого не происходит, дружба все равно не исчезает. с некоторыми моими друзьями мы не видимся месяцами, но все равно остаемся друг другу родными. это важно, что в мире есть такие дорогие для тебя люди, которые не забудут и не предадут тебя, даже если ты будешь в отъезде или уедешь в другой город навсегда.у человека может быть только один, самый близкий друг. а может быть и так, что друзей у него много, и он никогда не остается один. нельзя сказать, сколько должно быть друзей у одного человека, и это позволяет нам самим выбирать и решать.