Домашня робота за твіром "Пригоди Івана Сили" 2 частина

Пiзньоï осенi Ганнуся поверталася додому трамваєм. На запотiлих вiкнах дiвчинка намалювала фiгурку людини в окулярах: вийшов Хлопчик — Фiгурка.
Виходячи з трамвая, Ганнуся почула, як ïï попросили подати руку, озирнувшись, побачила, що Хлопчик — Фiгурка (Ха-еФ) стоïть поруч. Дiвчинка посадила Ха-еФа у ранець, в альбом.
Яка дивна пригода трапилася зi мною, — думала дiвчинка, — нiколи б не сказала, що нарисована людинка може ожити.
Удома перед сном Ганнуся пригадала про Ха-еФа. Вона вийняла альбом — хлопчик якраз умiстився на аркушi, нiби його там нарисували. Що ж робити, — мiркувала школярка, — чи вирвати аркуш, чи, може, вдасться Ха-еФа звiдти вигнати. Бо за такий рисунок можна отримати одиницю.
— Хлопчику, чи ти можеш вiдклеïтися з альбому, отак, як ти вiдклеïвся з вiкна? — запитала дiвчинка.
— Звичайно. Але ж ти менi дозволила тут розташуватися. Я дуже полюбляю альбоми. Можеш мене навiть розмалювати кольоровими олiвцями.
— Добре, розмалюю, — пообiцяла Ганнуся. — Але я хочу, аби ти забрався з альбому на урок малювання. Бо ще схоплю двiйку!
Ха-еФ згодився.
Та наступного дня Ганнуся забула про нього, нiби то був сон. I коли вчитель малювання переглядав домашнi завдання, то, розкривши Ганнусин альбом, засмiявся:

Дитинство — чарівний світ, де збуваються усі мрії, бажання, забаганки. Люди розуміють цю істину тільки в дорослому віці. Цей період життя пролітає дуже швидко, але він найвеселіший, найбезтурботніший, найцікавіший. Це пора мрій, незабутніх моментів, щирості й радості

У цей щасливий період життя я багато часу проводжу на подвір’ї. З одного боку, я обожнювала грати з дівчатками, будувати хатинки для ляльок, вигадувати одяг для Барбі, а з іншого — любила гуляти з хлопчиками. Я часто бігала з ними, беручи участь в різноманітних іграх. Мабуть, усі розбивали коліна чи лікті, ганяючи на подвір’ї. Особливо весело у кожного проходила зима, адже це катання на санчатах, ковзанах, лижах. На Новий рік кожен з нетерпінням чекав Діда Мороза, котрий думав над нашою поведінкою протягом року, дарував відповідні подарунки

Отже, дитинство — незабутніх період життя кожного. Це веселощі, радість, безперервний сміх, багато цікавих моментів. Саме в дитинстві ми щодня відкриваємо для себе щось нове, невідоме. Ми маємо завдячувати нашим батькам за наші щасливі ранні роки життя. Саме ці люди намагалися робити все, аби ми мали лише гарні спогади про дитинство.