Объяснение:
1.В образі дядька Лева авторка втілила ідею злагодженого співіснування людини і природи. Він звичайний селянин, проста й мудра людина.
2.Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід.
3.Дядько Лев добре ставився до Мавки і оберігав її.
4.Образи дядька Лева й Мавки багато в чому споріднені — вони уособлюють духовну й душевну красу, прагнення до гармонії.
5.Образ Мавки є символом добра, духовності й краси.
6. З одного боку юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста. Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»
7. Мати Лукаша й Килина сповідують переважно практичні цінності. Краса довкілля, якою захоплюється мудрий дядько Лев, не викликає жодного відгуку в душах цих жінок. Обидві свого часу овдовіли, тож необхідність дбати про родинний добробут ще більше обмежила коло їхніх інтересів дрібними щоденними турботами.
8. Драма-феєрія «Лісова казка» хоча і схожа на справжню казку, та не являється нею, адже занадто багато реального у ній відображено. Мене вразили насамперед, людські почуття, переживання та вчинки. Можливо, саме тому вона і залишається актуальною та популярною. Я вважаю, що прочитавши цей твір неможливо залишитися байдужим. Він пробуджує в нас найкращі почуття, мрії та сподівання.
9.Мавка – лісова царівна – закохується у Лукаша щиро і віддано. Вона залишає своє звичне життя, ліс, у якому жила весь час, матір-вербу і йде до людського житла, бо саме там мешкає її коханий. Лукаш – звичайний сільський хлопець – не має таких високих прагнень і поривань, як Мавка. Він прагматичний і звик шукати вигоду у тому, що відбувається. Лукаш захопився лісовою царівною, але, зрозумівши, що вона не пристосована до людського життя, до побуту, зраджує її. Тож цей хлопець просто не здатен був зрозуміти всю глибину і щирість почуттів Мавки, як ми, люди, ніяк не можемо повірити у те, що природа – жива. Можливо, якби дівчина не так сильно кохала його та не так розчинялася у ньому, він би більше цінував її почуття… Таким чином, на прикладі Маки і Лукаша письменниця показала нам одвічний конфлікт двох світів: людського та природного. Звичайно, Лукаш, врешті-решт, зрозумів, що втратив разом з лісовою царівною, власне, сенс свого життя. Але змінити вже нічого було неможливо.
10. Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки, яка любить і береже природу, тонко відчуває музику. У ній чудово злилося духовне багатство і зовнішня краса, ніжність і доброта. Вона пробудилась у лісі, одягнена в ясно-зелене вбрання, з розпущеними чорними косами. Вона виглядає дуже чарівною після свого пробудження. Мавкою всі захоплюються. Вона любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Лісова дівчина хоче великого кохання. Душа і мрії Мазки були світлими, як самоцвіти. Як і інші лісові істоти, дівчина волелюбна. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша — найкращий цвіт її душі. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Музичний дар співучої душі Лукаша виявляється і набуває особливої сили в лісі, біля озера, коли він зустрічається з Мавкою.
«Галерник» аналіз твору Тема: людина і Доля, драматизм людського життя. Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності. Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора
Объяснение:
