Уже за першого періоду літературної діяльності (1837 — 1843) Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких — поруч версифікаційних і стилістичних засобів народно-пісенної поетики — було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша (складна і гнучка ритміка, уживання неточних, асонансних і внутрішніх рим, використання цезури й перенесення (анжамбеман), майстерність алітерацій, звукової інструментації та поетичної інтонації, астрофічна будова вірша тощо). Новаторство прикметне й для Шевченкових епітетів, порівнянь, метафор, символів та уособлень. Керуючись власним художнім чуттям і не оглядаючись на панівні тоді літературні канони, Шевченко знаходив відповідну поетичну форму для втілення нових тем та ідей, які підказувала йому тогочасна дійсність.
Объяснение:
Вірш А. Малишка, навряд чи залишить когось байдужим.У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги . В нім автор описує материнську любов , любов до України. З давніх давен Українським оберегом був рушник. Автор описує візерунки рушника, як свою життєву дорогу , але головне - і твоя незрадлива, материнська, ласкава усмішка. Саме мама завжди прощає, жаліє ,і допомагає вибрати правильне рішення, це дуже яскраво описує Малишко в вірші. Поезія змушує подумати про батьків, майбутнє, і час, коли ми будемо йти від материнського дому. Слова пронизують наскрізь , адже вічний образ вірша в наших серцях - образ матері.
