Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету — справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: «Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!»
Боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки». Комізм тут досягається через разючу невідповідність між давно усталеним життя се-лянина-хлібороба й омріяною панською шляхетністю
Бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні і трагічні її сторінки. Одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни і простих людей. . Кобзарі творили, боролись і вмирали, як сотні козаків-повстанців.Бандуристи служили не самодержцям, а народу. Багато кобзарів однаково добре володіли як бандурою, так і зброєю, були відважними розвідниками, пристрасними агітаторами.Народні співці виховували в людях національну гідність і пробуджували прагнення до свободи і незалежності. В своїх епічних творах вони оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни,емоційно піднесено оспівували життя людей та переказували під переливчасте рокотання струн простим «неписьмовим» людям драматичну історію свого народу.
Українські народні співаки протягом ряду епох були свідками і учасниками історичних подій. Було чимало випадків, коли вони разом з козаками відправлялися в походи і силою свого мистецтва піднімали бойовий дух ратників. Світогляд народних співаків значною мірою зумовило їх репертуар, зміст та ідейну спрямованість виконуваних ними творів. В основному це були думи, які представляють один із центральних жанрів української народної творчості. Як правило, основний акцент у них робився на релігійну суспільну мораль. Вони відрізнялися тонкістю почуття і філософською вдумливістю, оспівували лицарство запорізьких козаків.
