Що єднає ліричних героїв поезії м.рильського ; молюсь і вірю; та є.плужника ; ні човен-як5 срібний : а)мотив смутку та без надії б)почуття нерозділеного кохання в)любов до батьківщини г)оптемізм залюбленість у світ.

Молюсь і вірю. Вітер грає

 І п'яно віє навкруги,

І голубів тремтячі зграї

Черкають неба береги.

 

І ти смієшся, й даль ясніє,

І серце б'ється, як в огні,

 І вид пречистої надії

 Стоїть у синій глибині.

 

Кленусь тобі, веселий світе,

Кленусь тобі, моє дитя.

 Що буду жити, поки жити

 Мені дозволить дух життя!

 

Ходім! Шумлять щасливі води,

І грає вітер навкруги,

І голуби ясної вроди

Черкають неба береги.


Ніч... а човен — як срібний птах!..

 (Що слова, коли серце повне!) ...

Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне!

 

І над нами, й під нами горять світи.

І внизу, і вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

 

Думаю, ответ г.