Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
Объяснение: Головну . Людяність , яку проявляють жителі міста до своїх колишніх ворогів, тобто полонених, та та бажання добра і краси навколо себе , хай і по відношенню до чужої країни і чужих йому людей Фрідріха, привносять світло , в "кромешну" безвихідь навколо них самих. Люди які опинилися в часи лихоліття своєю добротою самостійно , попри обставини , привносять світло віри і надії на краще в своє життя. Напевне, десь навіть підсвідомо , самі відчуваючи , що це - можливо єдиний вихід в їх тяжкій ситуації. (З абзацу) Дуже важливою є розкриття головної ідеї , себто людяності , через ідею покаяння , стану душі , коли починаєш розуміти , до яких наслідків можуть призвести твої лихі обдумані чи необдумані вчинки. Стан , коли хотілося б усе змінити , та вже надто пізно . В такій ролі виступає дівчинка - школярка , головна героїня новели , від якої власне і ведеться розповідь. Фактично, вся розповідь, - це згадки її життя , викликані ключовим моментом у її житті . Момент коли вона , бачить фотографію дівчаток , повертає її минуле. Вони ніби питають "ви не знаєте , де наш тато" , і вона чудово розуміє , до кого адресоване звернення. Так , ми не в змозі зміни долю , та якби тоді , якби років 40 назад , вона проявила більше доброти , більше розуміння , можливо усе б склалося по іншому. Чи по крайній мірі нині не було б так боляче . Боляче від розуміння , яку роль ти відіграв в цьому. Зовсім навіть не незначну . Тоді не розумілось , а тепер неможливо змінити.( З абзацу ) Твір перш за все намагається нам довести , все що колись ми зробимо , щось недобре , щось лихе , обов'язково відгукнеться нам в майбутньому. І наврядчи ми будемо готові до такої відповіді... .
