Сидиш на березі моря. Десь в тебе над головою зірки... Чуєш прибой. Загадково на вулиці. Хоч вечір, але чайки продовжують гомоніти. І гарне чудо стає перд тобою. Голубооке диво - море, його песчані береги, зірки вибльоскують на його поверхні. І так стає гарно на душі... Хочеш зупинити час, та дивитися на цю красу вічно. Але ж... Через годину вже світанок... Ти розумієш це, але не можеш відірвати погляд...
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
