Анастасия татар называла з твору роксоляна

В нашій школі все-артисти,
Люблять співати і танцювати.
Ну, звичайно, на уроках
Відповідаємо ми на "п'ять".

Педагоги стогнуть, плачуть,
Їм зарплату не дають.
Заходжу я якось в школу,
Вони зошити жують.

У нашій школі всі рівні,
Всі дівчата, хлопці.
Якщо отримаєш двійку в класі,
Під ремінь знімай штани.

Все на музику співають,
Дімочка соромиться,
Але зате на перерві
Рот не закривається.

Продзвенів зараз дзвінок-
Це скінчився урок.
Ми біжимо швидше грати,
Для уроків сил набрати.

Всі ми любимо погуляти,
Любимо веселитися,
Тільки от на фізкультуру
Нам не знарядитися.

На уроці я сиджу,
На вчителя дивлюся.
Мені подобається вчитель,
Коли він не лається.

Гримотить кабінет,
Сходи хитається.
Це тихий п'ятий «Б»
В гардероб спускається.

Ми поспішали з їдальні,
Запізнилися на урок.
Кабінет поки шукали
І закінчився урок.

Ваня вчить теореми,
Дуже він старається.
Ось вже як два тижні
Тато не лається.

У мене в зошиті двійка
Дуже симпатична.
Буде мені шмагання
За неї пристойна.

За контрольну Петруша
Знову отримав двійку.
Злякався і забрехався:
«Вдома я забув щоденник!»

На уроці математики
Прилетів до нас НЛО.
Мені в зошит подивилися-
Їх як вітром понесло!

Ми трохи погомоніли -
У школі шибки задзвеніли.
Ми сказали:»Тиша»-
У школі тріснула стіна.

В школу вранці я йду,
Чекають мене вчителі.
Будуть мучити на уроках -
Буду мучити їх і я.

Катя довго збиралася,
Багато всякого взяла.
А як виявилося після -
Без портфеля в клас прийшла.

Математика важка -
Всім відома вона.
Будемо думати і гадати,
Як завдання нам вирішувати.

Наша школа краще всіх,
І в їдальні годують всіх,
І спортзал у нас тут є,
І хлопців у нас не злічити.

У кабінеті клас вчора
Наш розбив віконце,
Ми вчителю сказали:
«Пролітала мошка».

Ми з подругою гуляли,
Про все забули.
Коли двійки виставляли,
Тільки роти відкрили.

Ну ось і все, кінчай куплет,-
Вирішили ми тонким натяком.
Навчання - світло, навчання - світло!
А неуцтво - потемки.

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували, 
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.Но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!