Составить сочинение как легко делать дела

ответ: На мій погляд комфортніше жити і оптимістам і песимістам. Оптимісти бачать у всьому лише добре і це їм іноді заважає, адже вони пробачають всі помилки схиляючись на те, що це або випадково, або ця людина більше ніколи такого не зробить. А песимісти навпаки бачать у всьому тільки погане і тому вважають, що всі бажають йому зла і навіть якщо це не так вони ніколи не змінять власної думки. Я не вважаю, що я оптиміст, або песиміст я не відношусь ні до одного з них мені все одно що говорять про мене люди навколо, я не можу пробачити все і не пробачаю, для кожного по-різному і песимістам і оптимістам жити комфортно.

Проминуло багато часу з тієї пригоди. У нас почався урок української літератури. І того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка.
Вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. Тому здалася нам знайомою. Вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. Потім відвела погляд на когось іншого. За мить вона промовила:
– Любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. Думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. ЇЇ звати … Тут хтось перебив Алю:
– Про що ти говориш?
Аля спочатку оглянулась, а потім додала:
– Напевно, хтось не прочитав казки. Але цим ми шкодимо самі собі. Кожну незавершену справу бачить Недочеревик і записує її. Тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. Не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. Раптом у кутку Аля побачила якусь річ та промовила:
– Он як! Там стінгазета скраю лежить.
Розгорнула її і сказала:
– Так не годиться. Вона не є завершена. Недочеревик її уже побачив. Нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали.
Всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. А Аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів.
Я також зрозуміла цей урок. Надалі не буду залишати незавершені справи. І цей урок української літератури я теж не забуду.