Ця постать не для
забуття.
Життя країни він
частинка,
Основа українського
буття.
І в пам'ять
врізалось те слово,
Що сказане було
крізь вік,
І не забудем ми
ніколи
Той 1861 рік.
Висока була
насипана могила брату,
Котру охороняє
Черкаський край,
Хоча Шевченко був і
сином, татом…
Тож пам’ятай його,
не забувай.
Він увійшов в
історію, як цар, як майстер слова,
Як відголосник всіх
страждань народу,
Його творчість – це
немов основа,
Немов продовження
усього роду.
