Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У «силі» (мораль, пояснення змісту) байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсолодшим бенкетом».
Объяснение:
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити.
Бджола — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Объяснение:
УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5
