Дитячи роки василя симоненко (канцпект)

1) Знайомство з Кактусом.
2)Клим боявся Кактуса.
3) Клима помiтили.
4)Дивний люк.
5) Таэмничий звук.
6) Секретна лабораторiя ТТБ.
7) Засiб вiд переляку.
8)Басейн з дивовижними створiннями.
9)Космiчнi прибульцi - голубi жаби.
10)Зiткнення з Кактусом.
11)Клим стаэ смiливим.
12) Синi жаби забрали Клима.
13) Банькатi створiння.
14)"- Слухай, нiкчемне створiння."
15)Мухи.
16)Предмет, схожий на флешку.
17)Бабусин голос.
18) Бабусю захопили синьоморди.
19)Iнструкцiя.
20) Подряпаний "Запорожець".
21)Десант блакитних жаб.
22) Машина часу.
23) Панi Соломiя.
24) Стрибок у часi.
25) Батьки.
26)Стрибок у часi.
27) Протиотрута.
28)Тонкий слух.
29)Давнiй Эгипет.
30) "-Врятованi!"

Автобіографічній поезії «Мені тринадцятий минало...», яка була написана в далекій Орській фортеці, де поет перебував на засланні.

Головний герой твору — тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя... Раптом герой усвідомлює, що він — кріпак, і це боляче ранить серце підлітка: Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози...

Але це почуття триває недовго: поява щирого й доброго друга — Оксани — проганяє страшне відчуття, природа знову радіє разом із дітьми:

Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало Моє...

Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов'язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. Тому одна з провідних думок вірша — засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка — кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.