Прізвище, ім’я та по батькові персонажа Джура Клим Миколайович
Місце проживання У звичайному місті, у звичайному будинку
Вік Середній шкільний
Батьки, рідні Батьки — археологи, часто бувають у далеких відрядженнях; бабуся — скромна прибиральниця в банку, насправді ж — відомий учений-винахідник, рятівник Землі
Риси характеру Клима Боязливий, потім сміливий, мужній, совісний, винахідливий, кмітливий, любить своїх близьких і всіх людей
Поведінка, вчинки Спочатку боїться, потім переборює поступово свій страх, радий до , здатний на сміливі вчинки заради порятунку близьких і всієї Землі; виявляє кмітливість
Заняття Грає на скрипці
Стосунки з однолітками, дорослими, рідними Спочатку — не впевнений у собі, боязкий, не може дати відсіч; рідних любить, поважає, робить усе заради них
Стосунки між Климком і бабусею. Стосунки добрі, довірливі; онук цінує бабусю за її доброту, за смачні пиріжки, за захоплення квітами; допомагає їй; але вважає її звичайною скромною людиною.
Стосунки між Климком і батьками. Хлопчик любить батьків, розуміє їхнє захоплення археологією й те, що їм рідко доводиться бути разом.
“Таємне товариство боягузів” характеристика Клима
Твір Лесі Ворониної ” Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9″ – це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика Клима та його пригоди. Клим – боязкий, несміливий хлопчина, який дуже боїться свого друга Кактуса. Він уникав його, тікав, ховався. І одного разу потрапив у секретну лабораторію ТТБ. Там він провів експеремент, який змінив хлопця.
Тепер він став сміливим, уже не боявся Сашка Смика, був впевнений у собі. Незважаючи на страх, який деколи до нього приходив, Клим ніколи не відступав. Це і показує, що насправді він відважний і рішучий. Йому довелося подорожувати машиною часу, виконувати інструкції бабусі Соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків.
Мені цей твір дуже сподобався. Але найбільше герой повісті. Я теж буду намагатися бути такою сміливою і рішучою, як він
Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря — великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX — початку XX століть — народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві залишити нащадкам не тільки літературні твори найвищого ґатунку, а й значний доробок живописних і графічних робіт.
Через усю творчість Тараса Григоровича червоною ниткою пролягла любов до України та її багатостраждального народу. Та однією з центральних тем його поетичних і художніх творів є тема трагічної долі жінки — сестри, матері — у тогочасному суспільстві. І коли цей найчистіший образ, ця своєрідна ікона весь час плюндрується, весь час терпить знущання, поет не може залишатися осторонь. Жіноча доля для Шевченка — не просто одна з тем його творчості. Це справді незагоєна рана поетової душі. Образ жінки-кріпачки нерозривно поєднаний у нього з образом власної матері, яку "ще молодою — у могилу нужда та праця положила", та рідних сестер — Катрі, Ярини, Марії, які "у наймах виросли", та в яких "у наймах коси побіліли". Доля жінки у кріпосницькому суспільстві була просто нестерпною, і Шевченко був одним із перших, хто зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і вголос заговорив про них, виступив на захист жіночих прав. Навіть назви творів, присвячених жінкам, — "Сова", "Наймичка", "Відьма", "Слепая" — свідчать про невеселе, трагічне їх життя.
