Як автор вирішує проблему морального вибору у творі"захар-беркут" ето ,

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка  а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.

"Чи потрібно добром відповідати на зло?"-багато хто з нас, не раз у житті, задавався цим питанням. Той, кому хоч раз хтось заподіяв будь-якої шкоди, образив, насварив, чи навіть косо глянув, ставав перед легким, але тільки на перший погляд, вибором і говорив сам собі:"Що я маю робити? Відповісти злом на зло, але почуватися негідною людиною? Чи зробити натомість щось хороше, і, можливо, тим самим, вийти із ситуації переможцем?". І ні для кого не є секретом, що багато людей, у таких випадках, обирають перше. Можливо, це і не погано, у деяких вийняткових навіть випадках-правильно. Але Ви тільки поміркуйте над тим, наскільки б на світі стало менше зла, якщо б кожен з нас на щось погане відповідав добром. Скільки б поганого можна було уникнути. Наш світ би став майже ідеальним. Але завжди є "але". Якщо я зараз подумаю:"Так, я більше ніколи не вчиню нічого злого і поганого"- невже хтось повірить, що я не лукавлю,і не через те, що людська натура є настільки погана, а тому, що це здійснити, по суті, не є можливим. Багато поганого робиться випадково, також люди дуже часто роблять щось не подумавши, як про це ще кажуть "на емоціях". Це питання є дуже глубоким. На нього не можна дати однозначної відповіді, але можна спробувати не робити того, за що потім буде соромно, безумовно, неможливо уникнути усіх помилок, але якщо намагатися не відповідати злом на зло, а навіть спробувати зробити добро, багато що може змінитися у ліпшу сторону. Самовдосконалення- шлях до успіху, якого всі так прагнуть. Може треба почати з себе?