Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки простіше простіше простого. Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього навсього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.
Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна до
Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи, а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.
Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.
Відповідь:
1. Нечутно ступають козацькі коні, спускаючись униз до Бугу (Я. Качура ). 2. Почувши кроки, пташина повернула голівку до нас, вчаїлась (М. Стельмах). 3.1 тільки я, обдираючи ноги, скотився з липи, як на землю стіною обвалилася злива (М. Стельмах). 1. На протилежній горі, у снігах, стоїть самотня хатинка (В. Винниченко). 2. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нуртувало колись джерело з найменням Попова криниця (В. Гей). 3. Дядько Роман цього ранку, вирушаючи до села, виходить із двору з великим тугим вузлом (О. Гончар). 4. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату (С. Плачинда). 5. В останню секунду я, отямившись, кидаюсь навтікача (М. і С. Дяченки). 6. Самовіддано працюючи на благо України, Володимир Вернадський своїми відкриттями істотно збагатив світову науку (С. Ковальчук). 7. Там, позаду, свистіли кулі, спалахували й гасли чиїсь зойки (Б. Антоненко-Давидович).
