Твір-оповідання на тему "історія, яка запам'ятається надовго'

Уявіть перед нами лежить білий зовсім порожній аркуш паперу. Він великий і ми можемо зробити з ним що завгодно. З найближчого комода ми дістанемо фарби, пензлі різних розмірів, палітру, різні фломастери і олівці. Так багато яскравих і темних кольорів і ми можемо намалювати що завгодно. Таким чином висловити на аркуші свої думки і почуття. Вийти на вулицю і намалювати прекрасний краєвид або поставити перед собою вазу з фруктами і вивести на папері прекрасний натюрморт.

Для багатьох малювання це просто хобі, а для деяких це і зовсім стає професією. Малювати любить кожна людина, навіть той, хто робить це зовсім не професійно і при цьому ні знаючи ніяких тонкощів справжнього художника. Любимо ми це в першу чергу за, то що цей процес подарував нам прекрасне дитинство. Згадайте як ми всі малювали на стінах нашого будинку або робили макіяж фотографії в маминому паспорті.

Можна тільки уявити яку важливу роль відіграє малювання в нашому житті. Роблячи креслення нової будівлі або літака можна сміливо віднести до малювання і без нього у нас би всього цього не було. Кожна людина любить малювати в першу чергу за, то що всю свою уяву ми можемо висловити на папері і залишити цю картину на пам’ять.

Було це одного разу, в країні Української мови. Було в тій країні багато-багато мешканців. Про них знаю усі дітлахи.
У самому центрі країни жили Підмет і Присудок. Жили вони у замку. Підмет як голова усіх, годині завжди пихатий, відкликувався на "хто?" і "що?". А присудок завжди за ним, як хвостик бігає і відкликується на "що робить підмет?". Кожен мешканець не дуже поважав присудка за його манери, а був він дуже пихатий, хоть і не займав високого місця.
Замок у них був просто величезний, але все-таки його охороняли три могутніх охоронця. Першим із них був Означення, завжди зі всіма або узгоджувався або неузгоджувався. Також поважно відкликався на "який?", "чий?" і "котрий?".
Другою була Обставина. Про неї я можу скласти цілий твір, тому що вона мала багато характерів, та відкликалася на багато питань. Третім був Додаток. Він мав дуже погані риси. Деколи він був прямий, а деколи непрямий і звісно як молодший брат Обставини відкликався на багато питань.
Біля замку жили самостійні і службові частини мови, але найбільше із них виділялися два брата близнюка: дієприслівник і дієприкметник. Вони завжди були дуже неслухняними. Деколи дієприслівник маскувався під присудка, тому його частенько путали із ним, а його брат близнюк під означення. Коли дітлахи намагалися їх знайти, вони завжди або плутали їх або зовсім не могли найти.
А одного разу сталося так, що коли один маленький хлопчик намагався їх знайти, вони сховалися настільки добре що він подумав що їх не існує. Дієприкметник і дієприслівник образилися, після чого їх сам підмет, який був дуже злим.
Після цього випадку братики близнюки перестали ховатися, але їх до цих під важко знайти дітлахам.
P.S. ору, что за задания пошли...мне такого в школе никогда не задавали)