Перевірити текст на помилки і виправити їх (коми, тере, двокрапка, помилки в словах і так далі).

на уроці української літератури ми вивчали новелу миколи хвильового "я(романтика)", в якій присутня проблема роздвоєності особистості головного героя.

вже із самого початку твору постає проблема роздвоєння особистості, коли головний герой стверджує: "я — чекіст, але я і людина". ця внутрішня боротьба продовжується впродовж всього твору. справжньою людиною він стає тільки в обіймах своєї матері, яка постійно повторює одну фразу: "ти мій м'ятежний сину".

велику роль в боротьбі головного героя між добром і злом відіграють його товариші: доктор тагабат — людина з холодним розумом і каменем замість серця, дегенерат — вірний пес революції й андрюша — комунар, який робить все проти власної волі. можна сказати що перші дві людини негативно впливають на головного героя, підштовхуючи його до страшних вчинків, а третій, андрюша, намагається побачити людину в головному героєві та переконати його в тому, щоб він зупинився.

коли головний герой бачить свою матір серед тих, хто був проти його ідеології, йому стає дурно так, що він ледве не падає. головний герой не знає що робити, з одного боку він чекіст, комунар, а з іншого боку — людина. але доктор тагабат наголосив: "зумій розправитись і з "мамою", як умів розправлятись з іншими". після цих слів і реготу тагабата він приймає рішення виконати свій обов'язок і віддає наказ розстріляти всіх черниць включно зі своєю матір'ю.

в кінці твору дегенерат, не розстрілюючи матір головного героя дає йому шанс відпустити її, але в його душі одержала перемогу темна сторона і він вбиває її, а разом і з нею все людське що залишилось в ньому. хто ж тепер головний герой чекіст чи людина? він — чекіст! який став повністю відданий своєму покликанню.

після всього прожитого життя, в якому головний герой вів боротьбу між чекістом і людиною, він постає перед неминучим вибором, між синівським і революційним обов'язком, де робить фатальний вибір ві все людське в собі стає справжнім чекістом.

p.s: копіювання цього тексту і використання його у власних цілях заборонено!

Объяснение:

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

і озерявин проблески скупі.

І той у небі зморений лелека,

і те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

і світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

ідуть уздовж колишніх берегів.

Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. за А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.

Стадія тривоги - найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

У наш час стрес прийняв характер епідемії Наприклад, якщо ми не можемо розв'язати проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги.

Другий приклад - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.

Один із кращих в заспокоєння - це спілкування з близькою людиною. Важливий б зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору.