Хочу, щоб українська мова сяяла ясно сред тихих ночей,
щоб, як лунає, серденьки тремтіли в людей.
Щоб не звали її просторіччям чи діалектом,
Польським, угорським чи російським проєктом.
Надіюсь, що житиме вічно вона,
Не захопить її московська мара.
Я вірю, я думаю, ні - точно я знаю:
Веселкою мова моя над лугами заграє.
Любіть її, шануйте, плекайте щодня,
Мерехтітиме тоді її незабутня краса.
Объяснение:
