що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною.
Усім відомо, що бумеранг – це знаряддя для полювання, дія якого пов’язана із певними законами фізики. Якщо мисливець не влучив у ціль, то бумеранг, зробивши коло, повернеться до його власника. Слово у будь-якому разі потрапляє до адресата, а потім бумерангом повертається до адресанта. Наприклад, якщо ви вранці привіталися із сусідом і побажали йому вдалого дня, то і ваш день розпочався із позитивного настрою.
Народне прислів’я застерігає: «Що посієш, те й пожнеш». Переконана, що слова добра і любові, підтверджені конкретними справами, можуть змінити світ на краще.
Прикладом є життя і діяльність Матері Терези, яка добрим словом і ділом допомагала тим, хто опинився в біді. Разом із помічницями вона приходила до приречених і зверталась до них з такими словами, які втамовували душевний біль, давали розраду і надію. Ще за життя її називали святою, а кількість прихильників та однодумців відчутно зростала.
Іншим доказом є, на мою думку, Чіпка Варениченко із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є й інше прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш».
Отже, слово, крім інформаційної функції, має ще й дуже великий моральний вплив на людей, тому кожен повинен пам’ятати про відповідальність за сказане.
