Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.
Н.в.-сто сім, сто сьомий, дві тисячі триста сімдесят чотири, дві тисячі триса сімдесяд четвертий. Р.в.-ста сімох, сто сьомих, дві тисячі триста сімдесят чьотирьох, дві тисячі триста сімдесят четвертого Д.в.-ста сімом, сто сьомим, дві тисячі триста сімдесят чотирьом, дві тисячі триста сімдесят четвертим Зн.в.-сто сім, сто сьомого, дві тисячі триста сімдесят чотири, дві тисячі триста сімдесят четвертого. Ор.в.- сто сімома, сто сьомим, дві тисячі триста сімдесят чорьма, дві тисячі триста сімдесят четвертим М.в.- на ста сімох, на сто сьомих, на дві тисячі триста сімдесят чотирьох, на дві тисячі триста сімдесят четвертому
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
